Тяжко жилисьме, але булисьме веселі, а тепер доста всього є, але челядь сумна – 99–річна жителька Міжгірщини


Опубліковано: 12.08.2015 в 16:30

vas

Журналіст Василь Пилипчинець побував у гостях 99 – річної жительки Синевира. Подаємо колоритну статтю із закарпатської глибинки мовою автора.

Неймовірне буває й очевидним. Як казали, так і сталося, що за відвідин синевирки Василини Сятині обов’язково застану її в роботі. Лиш повернулася з городу, де мала діло з цибулею та капустою, як одразу взялася плести вовняні капці прямо на ганку хатини, що в житловому масиві Товчка, коли завітав у гості. Вразило й те, що спицями моторно махала без окулярів. Чудо та й годі, адже ще кілька місячних сходинок і наприкінці року, а саме 23 грудня, Василині Василівні виповниться цілих 100 років! Рух у праці – то справді еліксир довголіття.

Навідріз бабця відказала візитеру, як її перший сусід – сільський голова Микола Куруц, фіглюючи, представив мене челядником, який має намір купити корову:

“Не лиш я, а й онуки люблять пити молоко”.

Мило було бесідувати з бабцьою про се і те, бо її досі не підводить слух, не зраджує пам’ять, а мудрістю й поготів багата душа і серце.

Як було колись

Народилася Василина Куруц (дівоча фамілія) у багатодітній сім’ї. Братів і сестер було порівно, а за кількістю, як апостолів – 12. Коли батька Василя Дмитровича забрали на І Світову війну, то вона, друга дитина, як каже, була ще в череві матері. Як вернувся через 5 років няньо, то думала, що прийшов вояк-катуна. Показує на оріхове дерево край дороги – там колись знаходилася хижина в зруб і драницями, де всі ворохом гніздилися.

У молодості залицявся земляк Федір Бобонич, але сватанню не судилося стати, бо, виявилося, що вони родина далекого покоління.

“Якби поженилися, то були б довговічною парою”, – напівжартома сповіщає жвава співрозмовниця, бо фронтовик, який не так давно пішов у потойбічний світ, прожив нівроку 102 роки, 7 місяців і 12 днів.

Взагалі, Синевир можна вважати верховинською столицею аксакалів – невдивовижу тут древні люди. А вийшла заміж вісімнадцятирічною за односельчанина Гриця – на п’ять літ старшого. Дід тоді дав нареченій великий шматок землі, бо цінував її трімність. Діти народжувалися одне за одним. Всі вісім пологів відбувалися вдома – прямо на підлозі-землянці. Одного разу майже спільно з матір’ю Марією родили. Ще й яким важким було сімейне життя. Аж в урочище Писся Ріка мандрували, а це понад 20 кілометрів, як правило, босоногої ходьби, де заготовляли сіно. Як чоловік подавався неподалік плоти в’язати, бо був бокорашем, то і самій доводилося косити. До якої лиш справи не тягнулася, щоб за бідняцького буття нажити сякий-такий достаток: пряла, ткала, вишивала… Мало яка з газдинь у селі над Тереблею варта була похвалитися стількома узористими рушниками чи іншими домотканими речами, як рукодільниця Сятиня. Виживати сприяла і навколишня природа. Аж на піднебесну гору Кам’янка чи вершину Рожка піднімалася за чорницею, малиною чи ожиною. Особливо добре розбиралася у лікарських рослинах, які теж заготовляла і здавала на приймальні пункти, щоб стулити копійку до копійки. Пригадує, як за таких подорожей чатувала небезпека, бо гадюк траплялося повно. Бувало, що й змія через ногу чи руку переповзе. За радянського часу за трудодні сумлінно працювала у колгоспі.

…і як тепер

Чоловік Григорій вже тридцять років спочиває вічним сном. З її братів і сестер залишилося тільки троє молодших – Одоця, Марія та Настя. Нема й сина Михайла, якого сім років тому смертельно травмувало дерево під час заробітків у Архангельській області (Росія). І все-таки не рідіє родина Сятині, навпаки – ще й як коло сімейства розширюється поступово: бабця нарахувала ого-го онуків – аж 40, плюс 21 правнука і 11 праправнуків! Мешкає Василина Василівна під однією стріхою з невісткою-вдовою Оленою, яка має трійнят – Мішу, Миколу та Таню. До речі, 13 листопада близнюки відзначатимуть 25-річчя. Шануються домашні. Старенька хвалиться, що нащадки у неї не прості, а золоті, бо працелюбні і слухняні, а ті у свою чергу пишаються нею, бо є з кого приклад брати. Щоправда, й “забідкалася”: “Я без роботи не можу, а вони мене проганяють з грядок, бо кажуть, що жара велика”. Заборонили і Зоряну доїти, але наперекір їм вона раз за разом загляне у хлів, щоб переконатися чи все в ажурі. У харчах не перебирає. Невістка приготує інколи і манку, а свекра її жаліє за зайву турботу, так і кажучи:

“Що я дитина, що челядь їсть, то і я буду”.

Хоч надзвичайно добродушна старенька, але дуже гнівається на п’янку, яка поширилася у осідку останніми роками.

“Я лиш в один час по каплі брала бальзаму, бо в грудях заболіло”,– повідомляє такий факт, додаючи, що за весь вік прийняла всього-на-всього один укол, і то, на її думку, майже без необхідності.

Її хобі – співанки. І на схилі літ за проханням когось на будь-який смак коломийку красно заспіває. Як і за моїм замовленням пригадала чимало куплетів призабутих народних пісень. Затягнула, зрозуміло, й одну з давномодних – плотогонську:

Ой іду понад річку та буду капці плести,

Буду дивити, як любко має бокора вести.

Тямка у бабусі Василини дійсно феноменальна. Цю унікальність засвідчила тривалим декламуванням віршів різноманітної тематики. Коли запитав, як завчила поезію, то гонорово пояснила, що має сім класів науки.

“Тоді кожної середи і п’ятниці зранку у школу приходив піп і вчив нас закону Божого”, –поділилася учнівськими спогадами.

А ще знається у знахарстві, як кажуть по-місцевому, вміє баяти.

“Я можу лиш добрі справи людям робити”, – підтвердила свої навики, спростувавши, що вони не пов’язані з ворожінням.

Таке життя прожити – правді бути – не поле перейти. Цікавлюся у співбесідниці про те, коли краще було жити, адже зазнала всілякі влади – австро-угорську, чеську, радянську і теперішню українську. Не довго думаючи, відповіла, що давно, бо була молодою, повною фізичних сил.

“Дуже тяжко жилисьме, але булисьме веселі, а тепер доста всього є, але чомусь челядь сумна,” – розтлумачувала своє міркування довгожителька, додавши коротку напутню фразу, що треба честуватися, бо то є велике щастя для всіх.

goloskarpat.info

Погода, Новости, загрузка...

Прокоментуй!

Додати коментар

Ім´я:
E-mail:
Website:
Коментар:

Схожі публікаціїповернутися на головну

«Бонус Плюс» від ПриватБанку надає можливість кожному тернополянину отримати значну знижку при розрахунку карткою

«Бонус Плюс» від ПриватБанку надає можливість кожному тернополянину отримати значну знижку при розрахунку карткоюПрокоментуй!

На Тернопільщині продовжує активно збільшуватися кількість партнерів – учасників програми «Бонус Плюс» від ПриватБанку, що надають індивідуальну знижку клієнтам в рамках акції “Більше бонусів”.  Відтепер мешканці та гості Тернопільщини можуть не тільки скуштувати смачну піцу, випити філіжанку кави у кав’ярні, придбати товари чи послугами, але й заощадити на цьому більше, ніж зазвичай.

Школярі Тернополя отримуватимуть щомісячні стипендії

Школярі Тернополя отримуватимуть щомісячні стипендіїПрокоментуй!

Спеціально створена конкурсна комісія визначатиме кращих учнів шкіл Тернополя, які будуть отримувати щомісячні іменні стипендії від Тернопільської міської ради.

Тернополяни, які мають пільги, субсидій не отримуватимуть

Тернополяни, які мають пільги, субсидій не отримуватимутьПрокоментуй!

Зобов’язання з відшкодування частини вартості спожитого газу бере на себе держава шляхом надавання споживачам субсидій та пільг. Однак споживачі мають пам’ятати: пільги не надаватимуться, якщо домогосподарство вже отримує субсидію.

У ПриватБанку Тернополя пройшов перший «літній» випускний юних банкірів

У ПриватБанку Тернополя пройшов перший «літній» випускний юних банкірівПрокоментуй!

Цього року ПриватБанк у Тернополі реалізував експеримент – заняття в БізнесШколі для дітей під час літніх канікул. Усі діти, власники Карт ЮНІОРА, що виявили бажання, протягом перших двох місяців літа плідно працювали, навчались фінансової

Тернополяни мають шанс зробити фотосесію у стилі VOGUE‬

Тернополяни мають шанс зробити фотосесію у стилі VOGUE‬Прокоментуй!

Для цього варто поспішити, нагадує натхненниця проекту у Тернополі Наталя Процик, адже фотосесія відбудеться вже незабаром – 26 липня. Відтак звязатися із координаторами проекту необхідно не пізніше п’ятниці, 22 липня. Як каже Наталя, станом на

читати далі
pbs
SH_RAMKA
Січень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Сер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
baner_ato

Контактна інформація

Соціальні мережі