950x160_01

Тернопільські хлопці з “Тріоди” розповіли свій секрет успіху


Опубліковано: 21.11.2013 в 12:30

Тернопільська “Тріода” розповіла про свої враження від участі у шоу “Х-Фактор” виданню musicstarts.com.ua

- Як враження від ефіру? Все вдалось, що планували?

– 98%. Ми думаємо, що все вдалось. Резерв залишився на наступний ефір. Ми надіємось, що все буде добре. Після третьої лінійки зал встав, і глядачі нас наповнили незабутньою енергетикою. І це було справді чудове відчуття. Думаємо, що все вийшло. І Сергій Сосєдов танцював, всі рухались. Ми стояли вже з Оксаною Марченко, а Серьога ще аплодував. Напевно, — це показник.

- Як вам співати на англійській мові? Важко було готуватись?

– В принципі, було важко через те, що, насамперед, це не рідна мова, і ми старалися передати її сповна. Ми хотіли кожне слово відточити, кожну літеру, кожен акцент, щоб заспівати цю пісню так, якби її заспівав справжній американець чи англієць.

- Але ваша душа лежить саме до українських пісень.

– Так. Це наша кров, це наше коріння, тому від нас цього не забрати.

- А взагалі, що найважче в підготовці до ефірів?

– Тут все нелегко, але тут все приємно через те, що всі до тебе ставляться з повагою, і ти стараєшся так само працювати. І ти повинен викладатися на сто процентів, щоб нікого не підвести з тих людей, які тебе люблять і бажають тобі тільки найкращого. Це, напевно, найважче — не підвести інших. Працюють двісті чоловік на тебе, і ти розумієш, що якщо ти щось не те зробиш, то сварити будуть їх. Ми прості люди, а вони та сила, яку ми повинні передати.

- Є якась композиція, яку ви мрієте виконати на «Х-факторі»?

– Ми не будемо її називати, але вона є. Ми, можливо, з цієї композиції створені. Вона є нашою мрією.

- Чи готові до експериментів на шоу на зразок того, як Рувінський літав, а Мостовий стояв під водою?

– Готові. Ми готові на все. Ми розуміємо, що тут люди, які знають, що з нами потрібно робити для того, щоб ми сподобались глядачеві, для того, щоб це було гарно і красиво.

- А є щось таке, від чого б ви відмовились?   

– На даний момент – ні. Ми готові йти на все.

- А на експерименти зі зовнішністю?

– А що можуть зробити? Щоби не робили, готові на все. Вони знають, що робити.

- Ви сьогодні відкривали ефір. Що легше, взагалі, відкривати чи закривати ефір?

– Відкривати завжди важче через те, що публіка прийшла, і вона ще не готова до цього, вона просто стоїть і чекає, що ти будеш співати. А завершення – це вже всі емоції, які зібрались від інших. Думаю, закривати найлегше, але відповідально. Вже всіх переслухали, вже всіх бачили. І ти повинен ще більше здивувати.

- Як проводите вільний час в Пущі?

– Ми готуємося. Ми багато часу проводимо над підготовкою до нового ефіру. І, в принципі, нас все влаштовує: робота і відпочинок. Цікаве життя. Режим. Завжди з тобою хтось, завжди ти знаєш, що ти маєш робити. І це нам подобається. Марно час не проходить. Якщо є вільна хвилинка — одразу спати. Поспали — і знову працюємо.

- Коли запитуєш учасників, вони  кажуть, що гарною підтримкою для них є жарти. Як ви жартуєте один над одним? Щось запам’яталось?

– Ми — одна велика родина, і дуже багато знаємо один про одного, тому жартуємо ми над всім і завжди тримаємося на позитиві. Над чим жартуємо, важко сказати. Хтось розказав анекдот. Його підтримали. В ігри граємо, під час яких сміємося.

- А розіграші були у вас якісь?

– Так. Наприклад, хлопці з «Two voices». Олексій вміє гарно копіювати і часто копіює когось із нас. А ми одного разу копіювали навпаки «Two voices». Ми завжди разом збираємося, і в нас завжди є спільна мова. Ми завжди з півслова знаходимо один з одним контакт. Ми можемо навіть не жартувати, а просто спілкуватися, і знайдемо одну веселу мову.

- Які якості необхідні артисту, щоб стати популярним, жаданим?

–  Просто бути щирим. Щирим, наполегливим, працьовитим, обдарованим і любити свою справу, і подавати її з любов’ю. І працювати, працювати над собою, над своїм вдосконаленням, щоб люди бачили твій розвиток, щоб люди бачили, що ти цікавишся і хочеш розвиватися, і вони хотіли дивитись на тебе.

- Які риси є у вас?

– Ми не можемо сказати. Нехай про таке кажуть інші. Ніколи не кажи, що ти мудрий, нехай люди скажуть.

- Ви — скромні.

– Ми — прості.

- Вам вже довелось роздавали автографи. Які були відчуття?

– Це для нас незвично. Ми ще такого ніколи не пробували, не бачили такого. Але ми стараємося, щоб людям було приємно з нами спілкуватися і брати у нас автографи, приємно цікавитися нами. Для того ми і створені, щоб дарувати радість собі та іншим. Ми виходимо на сцену і співаємо для людей. І хочемо продовжувати це робити.

- Прихильники щось вам дарують?

– Це наш секрет.

- А критику читаєте?

– Так, ми читаємо критику через те, що критика допомагає нам реабілітувати наші погані сторони. Критика завжди корисна. Але якісна критика, об’єктивна. Є критика, яка взагалі не підходить, по різному пишуть люди. Скільки людей, стільки й думок. Але є критика, яка справді нам потрібна. Нам щось пишуть, і ми беремо це до уваги і стараємося розвивати в собі ті якості, які на даний момент були приглушені.

- Від Кондратюка чули критику?

– Він в більшій мірі нас підтримує. Правильно підтримує. Він запалює нас, вчить, як правильно треба себе поводити. В нього немає критики, він просто дає те русло, в якому потрібно прямувати. Можливо, то і є критика, але він так це подає… що ми розуміємо, що маємо саме так працювати. І працюємо.

- Яка ваша мета на «Х-факторі»? Виграти?

– Перемога — не основна. Ми хочемо, щоб люди, які в нас вірять, вірили в нас і надалі. Щоб ми могли давати те, що ми даємо своїм глядачам, якомога довше. Бо «Х-фактор» — це краща сцена України. Тут можна дарувати себе усій Україні.

like.te.ua

Погода, Новости, загрузка...

Прокоментуй!

Додати коментар

Ім´я:
E-mail:
Website:
Коментар:

Схожі публікаціїповернутися на головну

“Віктор саме намагався з поля бою вивезти поранених, але автомобіль не заводився”

“Віктор саме намагався з поля бою вивезти поранених, але автомобіль не заводився”Прокоментуй!

19 жовтня о 10.10 ранку біля 32-го блокпосту загинув Віктор Гурняк – боєць батальйону “Айдар”. Віктор саме намагався з поля бою вивезти поранених, але автомобіль не заводився. Поки він його заводив – прилетіла міна, осколок потрапив у бік. Якийсь час боєць ще жив, але його рани були не сумісні з життям. Віктор народився 1987 року

Андрій Крупа: «Росія воює технікою, а Україна людьми»

Андрій Крупа: «Росія воює технікою, а Україна людьми»Прокоментуй!

…Він повернувся. І повернувся, здається, звідти, звідки не повертаються. Нічними жахами та денними маревами наповнені тепер дні цього молодого хлопця, якого терористи місяць тримали у полоні у м.Сніжному, Донецької області. Життя «до» …Ще зовсім недавно Андрій закінчив девять класів Плебанівської школи та став студентом Підгаєцього аграрного коледжу. Потім, як безробітний мав роботу із центру зайнятості

Маленька Тетянка, яка вночі блукала лісом, сказала, що зовсім не плакала. Відео

Маленька Тетянка, яка вночі блукала лісом, сказала, що зовсім не плакала. ВідеоПрокоментуй!

18 жовтня о 19:10 до Управління ДСНС України у Тернопільській області надійшло повідомлення про те, що в лісі поблизу села Слобідка Теребовлянського району, під час збирання грибів з батьками, близько 17:00 зникла малолітня дівчинка 2009 року народження. Одразу після надходження повідомлення за сигналом «Збір аварія» піднято оперативну групу Управління ДСНС, особовий склад Теребовлянського районного відділу

Сповідь одного не героя

Сповідь одного не героя1 коментар

Вся Україна оплакує нашого земляка Віктора Гурняка, який загинув у зоні АТО 19 жовтня. Пропонуємо нашим читачам згадати Віктора, а тим – хто його не знав – уявити, прочитавши одну із його публікацій. Тут він називає себе “не героєм”. “Після трьох місяців на Майдані я вирішив поїхати у Крим. Розумів усю небезпеку поїздки, проте знав,

Про Героя Небесної сотні з Тернопільщини зняли фільм-спогад. Відео

Про Героя Небесної сотні з Тернопільщини зняли фільм-спогад. ВідеоПрокоментуй!

 Герой Майдану, мешканець Кременця, Сашко Капінос загинув від кулі ворога(помер 19 лютого 2014 року) біля стели на Майдані гідності у Києві. Життя цієї чудової людини, справжнього українця-патріота,друга,товариша,побрати­ма було дуже коротким але яскравим і є прикладом для наслідуваня нами та нащадками. Герої не вмирають! Вони поруч, і сподіваються, що їхня жертва не була марною. Про нього

читати далі

Контактна інформація

Соціальні мережі